ДНЗ 'Великобілозерський професійний аграрний ліцей'

 

Пора для України жить




 

       Степовий край Нижньої Наддніпрянщини, де нуртувала козацька воля, гартувалися “лицарські, сини”, формувалася державницька ідея, зростив гідних нащадків.

До таких лицарських синів належав і український мовознавець, фольклорист, публіцист, поет, перекладач і педагог, доктор філологічних наук, професор, академік. Академії наук, Вищої школи України Віктор Антонович Чабаненко.

    З метою вшанування пам’яті та ознайомлення учнів з науковою та творчою спадщиною відомого вченого та письменника В.Чабаненка в кабінеті української мови відкрила двері учням ІІ курсу літературна вітальня. Членам учнівської Ради я розповіла про Віктора Антоновича, бо мала щастя слухати його лекції, навчатися у нього. Учні підтримали мене і допомагали шукати матеріали про В.Чабаненка, вчили його вірші, намагалися знайти книги автора на виставку. У сільській місцевості це дуже непросто. Та пропри все деякі видання знайшли: книги “Савур-Могила”, “Українська літературна енциклопедія”, два томи “Словника говірок Нижньої Наддніпрянщини”, альманах “Хортиця” та “Великий Луг”, у яких вміщені поезії автора, газета “Літературна Україна” з статтями В. Чабаненка та статті Т.Шевченка до 70-річчя ювіляра. Ведучі ознайомили присутніх з життєвим шляхом та творчою спадщиною Віктора Антоновича. Хмєлєвський Р.  та Горбань О. читали вірші Чабаненка, Богданов Є. підібрав і зачитав легенди про назву нашої річки та села Білозерка, записані колись фольклористом.

     Поділилася з учнями спогадами про педагога й Ромалійська С.І. Зачитували спогади П.Ребра в статті “Шабаш номенклатурників або Соборування по-більшовицькому”, як 1968 році молодий викладач став на захист від огульної критики роману О.Гончара “Собор”. Звільнення з роботи, поневіряння в ранзі безробітного посилили в ньому любов до рідного Запорізького краю, до Батьківщини, осмислення себе як частини великої цілісності – свого народу. Крізь призму історичного, фольклорного, наукових матеріалів, усім своїм життям, діяльністю В.А.Чабаненко проводив думку, що кожен народ протягом історії виробляв стійкі духовні і моральні цінності, основа яких у шанобливому ставленні до лицарів княжої, гетьманської та новітньої доби, до національних і культурних святинь.

      В.А. Чабаненко – людина з великої букви, понад усе любив свій край, Україну і наш народ, всім своїм життям слугував їм, доводив, що пора для України жить...

Зустріч закінчили виступом Віктора Антоновича на мітинзі з нагоди святкування 500-ліття заснування Запорізької Січі, 300-річчя з дня народження останнього кошового Петра Калнишевського. А останні слова звучать актуально сьогодні: “І хай ніхто і ніколи не скаже: “Ви – західники, а ми східняки; ми хахли, а ви – ще там хтось”. Ні, ми всі великий, єдиний український народ! Ми проснулися! Слава тим, що пролягли за нашу єдність і свободу! Слава нашій Україні!”

 

Заступник директора з ВР

ДНЗ “Великобілозерський ПАЛ”

Петрик Л.О.



Создан 27 дек 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником